«Націоналіст з плоті і крові»: у Тернополі вшанували пам’ять Івана Гавдиди
18 вересня у Тернополі вшанували пам’ять заступника Голови Проводу ОУН(б), директора Центру національного відродження імені Степана Бандери, засновника та натхненника Молодіжного націоналістичного конгресу, пластуна Івана Гавдиди.
Пропам’ятний захід «Націоналіст з плоті і крові», присвячений 60-річчю від дня народження громадсько-політичного діяча, відбувся у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини. Участь у ньому взяли депутати Тернопільської обласної ради Віталій Шафранський та Олег Сиротюк.
Захід розпочали хвилиною мовчання — на знак шани до Івана Гавдиди та всіх українців, які віддали життя за Україну. Відтак виконавчий директор Антиімперського блоку народів, ексдепутат Тернопільської обласної ради Олег Вітвіцький представив доповідь «Предтеча Іван», присвячену життю та діяльності уродженця Саранчуків на Бережанщині. Її продовженням став короткометражний документальний фільм «Дорога мрій і боротьби».
«Мудрість. Шляхетність. Відвага. Це тріада оунівських чеснот, якими можна коротко охарактеризувати світогляд Івана Гавдиди. Він не тільки сам сповідував ці принципи, а й ніс їх у суспільство. Гуртував навколо себе молодь, виховував послідовників, формував націоналістичне середовище. Бо знав: тільки об’єднані спільною ідеєю люди здатні відстояти свої переконання та перемогти одвічного ворога. Таких, як Іван Гавдида, особливо бракує зараз — у владі, політиці, соціумі. Адже процес державотворення і боротьба тривають. Він мріяв побачити на українській землі самостійну соборну державу. І сьогодні його послідовникам, вихованцям і кожному з нас належить цю мрію реалізовувати», — наголосив у зверненні до присутніх депутат та керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк.
Він також нагадав, що 2026 рік на Тернопільщині обласна рада проголосила Роком Івана Гавдиди. Тож, переконаний, що справедливим продовженням цього рішення має стати присвоєння Івану Гавдиді звання «Почесний громадянин Тернопільської області» посмертно.
Вечір пам’яті завершили презентацією тематичного буклета та символічним спецпогашенням поштових відправлень, присвячених 60-річчю від дня народження «хрещеного батька МНК».
Модерував захід директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини, учасник бойових дій Євген Філь.
Довідково.
Іван Михайлович Гавдида (пластове псевдо «Гетьман», «Лісовий») народився 20 вересня 1966 року в селі Саранчуки на Бережанщині. Після закінчення школи вступив на природничий факультет Тернопільського педагогічного інституту, а у 1985–1987 роках проходив військову службу в Овручі на Житомирщині.
Ще студентом долучився до національно-демократичного руху: брав участь в акціях студентської непокори, був одним із засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка та товариства «Вертеп». У 1990 році став членом «Пласту», відроджував пластовий рух на Бережанщині, був першим станичним станиці Бережани та співзасновником куреня «Вовча Ліга».
Після навчання працював учителем географії та військової підготовки у школах Бокова і Саранчуків. Водночас активно займався громадською роботою, підтримував рідне село та місцеву школу.
У 1995 році Іван Гавдида вступив до Конгресу Українських Націоналістів, згодом очолив Тернопільську обласну організацію КУН, а у 2000 році був обраний заступником Голови Проводу ОУН. Значну увагу приділяв молодіжному руху та вишколу. У 1998 році став одним із ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, на основі якого у 2001 році постав Молодіжний Націоналістичний Конгрес. Саме тому в МНК його називають «хрещеним батьком».
У 2001 році Гавдида очолив Центр національного відродження імені Степана Бандери в Києві. Організовував конференції, вишколи та патріотичні заходи, писав статті, виступав із лекціями. У 2002 році був обраний депутатом Тернопільської обласної ради від Бережанського виборчого округу.
Загинув 30 серпня 2003 року у Києві за нез’ясованих обставин. Похований у с. Саранчуки.
Пам’ять про Івана Гавдиду зберігають його однодумці та вихованці. Його ім’я носять пластові й молодіжні осередки та вишкільні табори, у Тернополі й Києві встановлено меморіальні дошки, а у 2022 році одну з вулиць Тернополя названо на його честь.
