21 листопада – День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України у 2014 році на честь двох доленосних подій в новітній історії нашої держави: Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Цей день нагадує нам про незламну силу духу, яка здатна змінювати хід історії. Про те, що свобода народжується в серці кожного, хто не мовчить перед несправедливістю, а гідність не піддається жодним утискам.

Українці – це нація, яка стояла під кулями за право бути собою. Народ, що пройшов крізь бурі, біль, втрати та випробування, але так і не схилив голову перед жодною силою, яка намагалася зламати його волю.

21 листопада – це також день національної пам’яті, коли ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя за свободу і демократичні цінності.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, День Гідності та Свободи набуває особливого змісту: наша боротьба триває і вона є продовженням того шляху, який ми пройшли ще під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Ми знову захищаємо наше право на свободу, на гідне життя, на незалежність. І кожного дня ми доводимо світу, що наша сила в єдності, в правді, у глибині нашої віри в Україну.

І ми обов'язково вистоїмо, попри все, адже Гідність і Свобода закарбовані назавжди у наших серцях!

Історична довідка:

Помаранчева революція. Під час президентських виборів 2004 року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів, за результатами якого переміг Ющенко.

Революція Гідності. 21 листопада 2013-го на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців.

Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 

18-20 лютого – у найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної Сотні.

22 лютого тодішній президент Янукович втік з України.

Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації нашої держави. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького  комуністичного минулого.

На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи у 2014 році коштувало Україні багатьох життів патріотів.