У Борщівському обласному краєзнавчому музеї розгорнуто виставку «Борщів у світлинах і документах»
Зазвичай, День міста пов'язаний з храмовим святом, оскільки церква є важливим духовним осередком громади. Борщів – не виняток. 15 серпня, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, борщів’яни відзначають День міста. З цієї нагоди, у Борщівському обласному краєзнавчому музеї розгорнуто виставку «Борщів у світлинах і документах».
А зараз, трішки історичних фактів про це затишне містечко, яке знаходиться в самому серці «Глухого Поділлє». Саме такою назвою охрестив весь Борщівський повіт у своєму етнографічному дописі 1879 р. Зіновій Грушкевич. До слова, цей передрук та багато інших цікавих історичних фактів про Борщів та край, можете побачити на сторінках «Літопису Борщівщини», який видається музеєм вже більше 30 років.
Відтак, зі збірників цитуємо іншу краєзнавчу розвідку «Історія містечка Борщева» з 1841 р. ксьондза Яна Паняка: «Історія заснування цього містечка губиться в темноті віків. Немає ніякого сліду так само, як і в інших більших містах. Тільки з певністю можна сказати, що воно (бере свій початок) від близько розташованого села, яке також називається Старий Борщів. Однак звідкіля та назва взялася і коли село засноване, невідомо. Можна лише стверджувати, що вже за часів руських князів тут було поселення. На це вказує знайдений на старому цвинтарі надмогильний хрест, занедбаний від незапам’ятних часів. На хресті був викарбуваний 1330 рік дуже затертими руськими літерами…» (Стаття виявлена та перекладена з польської Ігорем Скочилясом, професором, краєзнавцем, нашим земляком ще в 1990 рр.).
З неї ж дізнаємося про сліди оборонного замку в містечку: «Такий самий початок і архітектуру мав замок в Борщеві, мурований з товстого каменю, захищений баштами (їх вже позносили), обкопаний валом (залишилися ще сліди). До таких замків під час нападів ворогів втікало все навколишнє населення разом із своїм майном…Так само засновано містечко і біля Борщівського замку. Нове поселення, як і вся провінція, зазнало немало лиха від бусурманських орд».
У 1629 р. Борщів отримав Магдебурзьке право і статус містечка.
В XVI-XVII ст. місто належало польським шляхтичам Дудинським. За австрійської влади в першій пол.XIX ст. його власниками були німці Герінгер і Йоч, в другій половині – Борщів перейшов до власника Ісаака Фельдшуга.
Наприкінці ХІХ ст. через Борщів пролягла залізниця. У 1892 р. розпочав свою роботу тютюновий завод. В цей час у місті постають українські товариства: «Просвіта», «Руський Народний Дім», «Рідна школа», «Сокіл», «Луг», зароджується українська кооперація.
Сьогодні окрасою Борщева є пам’ятки архітектури – Церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка збудована у 1883 р., будинок «Руський Народний Дім (1909 р.), римо-католицький костел (1871р.)
