Герої не вмирають: у Тернополі відкрили меморіальні дошки воїнам Євгену Сиротюку та Віталію Тимківу

У Тернополі 26 травня відкрили меморіальні дошки загиблим військовослужбовцям Євгену Слободяну-Сиротюку та Віталію Тимківу. Встановили їх на фасаді Тернопільської ЗОШ І–ІІІ ступенів – економічного ліцею №9 імені Іванни Блажкевич. Обоє захисників – випускники цієї школи.

Вшанувати пам’ять полеглих воїнів прийшли їхні рідні та близькі, побратими, друзі, учні й вчителі, голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський, міський голова Тернополя Сергій Надал, депутати обласної ради Олег Сиротюк, Денис Милий.

Меморіальні дошки відкрили мати Євгена Сиротюка та дружина Віталія Тимківа. Всечесний отець Андрій Пиптик відслужив поминальний молебень та освятив пам’ятні знаки.

«Ця галерея пам’яті, – акцентував, вказуючи на вже дев’ять пропам’ятних дошок Героям на фасаді закладу, Богдан Бутковський, – на жаль, жахливий, але доказ єдності України. Коли хлопці зі західної України боронять наші рубежі на далекому сході. І гинуть... Знаєте, від Тернополя до Маріуполя дальше, ніж від Тернополя до Берліна. Задумайтеся над цим. Яка Україна велика. Яка міцна. І якби українці були трохи більше українцями, якби так, як ці хлопці, розмовляли українською мовою, шанували українських Героїв, українські традиції, повернулися з-за кордону, з ліпшого життя, боронити Україну та вірили в  неї, то цієї війни не було б. Закликаю вас, і молодих, і зрілих – повірити в Україну. Бо тільки віра в неї та віра в Бога дасть нам перемогу. Інших варіантів, окрім, як перемогти, в нас немає. Слава Україні!»

«Героям слава!» – пролунало у відповідь. І запала тиша… Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів. Плакала небо, плакали серця. До меморіальних дошок лягли квіти.

Довідка:

СЛОБОДЯН-СИРОТЮК Євген Петрович  (15. 03. 1986 р. – 14. 05. 2024 р.) – солдат, доброволець Територіальної оборони, боєць підрозділу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, оператор групи спеціального призначення 2-го загону спеціальних операцій.

Від 1993-го по 2001-ий навчався у Тернопільській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №9 (нині  –  Тернопільський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – економічний ліцей №9» імені Іванни Блажкевич).

Закінчив Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука.

Працював у Будівельно-монтажному підприємстві «Промбуд» (м. Тернопіль), а відтак – за кордоном, а саме в Італії, Франції, Естонії, Литві, Ізраїлі, Швеції, на Африканському континенті. У 2021 році повернувся до України.

Упродовж усього життя був активним громадським діячем, патріотом, націоналістом, волонтером.

Від лютого 2022 року – доброволець Добровольчого формування Тернопільської територіальної громади «ТОР». 

Від жовтня 2022 року – служба в Збройних Сил України. Після навчання у Великій Британії та Литві – оператор групи спеціального призначення 2 загону спеціальних операцій в/ч А1788. Разом із побратимами виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту: Бахмуті, Часовому Яру, Слов’янську, Авдіївці.

Загинув 14 травня 2024 року у важкому бою в с. Липці, що на Харківщині.

Похований 18 травня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецькому кладовищі у Тернополі.

За свій подвиг посмертно удостоєний звання  «Почесний громадянин міста Тернополя» (7 червня 2024 року), «Почесний громадянин Тернопільської області» (27 червня 2024 року), «Почесний громадянин Великих Бірок» та нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

ТИМКІВ Віталій Ярославович  (09. 02. 1980 р. – 08. 05. 2024 р.) – солдат, кулеметник 3-го відділення 3-го взводу 1-ї стрілецької роти військової частини А 7370.

Від 1986-го по 1997-ий навчався у Тернопільській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №9 (нині  –  Тернопільський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – економічний ліцей №9» імені Іванни Блажкевич). Відтак – у Тернопільському інституті народного господарства (нині – ЗУНУ).

Від 26 лютого 2022-го – у лавах Збройних сил України. Мужньо виконував усі поставлені завдання на Харківському, Донецькому, Запорізькому напрямках. Загинув 8 травня 2024 року. Похований 13 травня 2024 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернополі.

За свій подвиг посмертно удостоєний звання  «Почесний громадянин міста Тернополя» (28 лютого 2025 року).