Пласт в історії українського націоналістичного руху
У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї розповіли про роль Пласту в національно-визвольній боротьбі українського народу та історію становлення і розвитку організації на Тернопільщині.
Впродовж минулих століть українці поклали мільйони жертв в боротьбі за Українську незалежну державу. В історію українських визвольних змагань золотими літерами записана діяльність Української повстанської армії. Чи не найбільший внесок у розвиток українського націоналістичного руху зробила українська скаутська організація Пласт, яка від 1911 до 1930 років діяла легально. Було виховане не одне покоління пластунів, які зайняли провідні позиції в ОУН та УПА.Членів організації впродовж життя зобов’язувала пластова присяга: «Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні, помагати іншим, коритися Пластовому Законові і слухатись Пластової влади».
Днем заснування Пласту в Україні вважають 12 квітня 1912 р., коли викладач Львівської академічної гімназії О. Тисовський прийняв присягу у 40 пластунів.
У Тернополі перший пластовий гурток створено у вересні 1912 року при українській державній гімназії ім. Франца-Йосифа під проводом професора І. Галущинського, через рік його очолив В. Безкоровайний. Діяльність Пласту того часу складають майже щотижневі мандрівки, теренові ігри з підкладанням, слідженням, щотижневі сходини з вивченням історії визвольної боротьби, виголошенням рефератів, дискусії, набуття пластових умілостей, розвиток пам’яті, вивчення картографії, азбуки Морзе.З початком Першої світової війни практично всі пластуни віком понад 16 років зголосилися до лав Легіону УСС, у тому числі і вихідці з Тернопілля. Понад 600 вихованців Пласту взяли участь у національно-визвольних змаганнях і більшість з них поклали свої життя на полі бою.
Молодь 20-х років виростала в тяжкий повоєнний час. Свіжими залишалися в її пам’яті згадки про Українську державу і Українську Галицьку Армію. З болем переживала вона невдачу визвольних змагань, масові арешти провідних людей, знущання над українцями. Всі ці події зміцнювали її національну свідомість.У кожному навчальному закладі, де були українці, створювалися пластові гуртки. До праці в Пласті повертались колишні працівники та вихованці, які пройшли через воєнну завірюху. Пласт став кузнею найкращих кадрів ОУН.
Вихованцями Пласту були і Роман Шухевич, і Степан Бандера. Через важку хворобу (ревматизм колінних суглобів) С. Бандеру протягом двох років не приймали до Пласту. Бували моменти, коли хлопець зовсім не міг ходити. І лише власними надзусиллями він переміг біль і здав необхідні для вступу фізичні вправи.
Детальніше - за посиланням.
