10 листопада — Міжнародний день вишивальниць
Про історію і традиції вишивання та свої фондові збірки розповіли у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Вишивання — один з найдавніших видів мистецтва з багатими традиціями, своїми секретами і прикметами.
«Косий хрестик» — це жіночий хрест. Першим стібком вишивальниця відкриває реальність, другим — закриває її. Таким чином, чаклує-програмує свою дійсність, вишиваючи те, про що думає в цей момент. При цьому дуже важливі емоції майстрині!

У вишивальниць теж є свої прикмети:
• не варто вишивати у поганому настрої і подразненні (так би мовити, для заспокоєння нервів) — нитка буде плутатися, хрестики відмовляться лягати рівно;
• приступати до вишивання бажано в погожий день на зростаючому місяці;
• найсприятливішими для ниткового чарівництва вважаються 7, 10, 11, 12 і 14-й місячні дні.

Мода на вишивку породила цілу генерацію сучасних вишивальниць, котрі професійно і ретельно збирають, вивчають і наново відчитують, відтворюють, дають друге життя прадавнім українським вишивкам з цілої України.
У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається велика збірка вишитих речей відомих майстрів і майстринь: Баран Ганни (м.Тернопіль), Папа Стефанії (с.Посухів, Бережанщина), Олена Кульчицька-Папіж (США, Детройт), Петро Ткачук (м.Теребовля) тощо.
Детальніше — за посиланням.